Вроджений імунітет забезпечують фізичні та хімічні бар’єри, клітини швидкої відповіді й розчинні захисні фактори. До них належать шкіра, слизові оболонки, слиз, війки дихальних шляхів, кисле середовище шлунка, ферменти сліз і слини, а також нормальна мікрофлора. Вони перешкоджають проникненню та поширенню збудників.
Клітини вродженого імунітету розпізнають типові ознаки вірусів, бактерій і пошкоджених тканин за допомогою рецепторів. Після цього запускаються запалення, поглинання чужорідних частинок і знищення інфікованих клітин. Така відповідь виникає швидко й не потребує попереднього контакту з конкретним збудником.
Основні механізми захисту
- фагоцитоз, тобто захоплення та перетравлення мікроорганізмів нейтрофілами й макрофагами;
- система комплементу, яка пошкоджує мембрани бактерій, підсилює запалення та позначає збудників для знищення;
- дія природних клітин-кілерів, що знищують інфіковані вірусами або змінені клітини;
- вироблення інтерферонів та інших цитокінів, які координують імунну відповідь і обмежують поширення вірусів;
- підвищення температури, набряк і притік крові до осередку запалення, що допомагають швидше залучити захисні клітини.
Вроджений імунітет не формує тривалої специфічної пам’яті, але він активує та спрямовує набутий імунітет, який створює антитіла й довготривалу пам’ять.
Коментарі 0
Тут ще немає коментарів. Ви можете розпочати обговорення.